Вступ
Загоєння ран як нормальний біологічний процес в організмі людини має чотири фази: гемостаз, запалення, проліферація і ремоделювання. Для успішного первинного загоєння рани всі чотири фази повинні відбуватися у належних послідовності та часових рамках
За даними літератури у разі нормального загоєння площа рани зменшується до 4% на добу. Але є багато факторів, які впливають на цей процес, викликаючи порушення послідовності фаз загоєння. Автори підкреслюють вплив на процес регенерації як ендогенних (вікові параметри та статеві гормони, стрес, діабет, ожиріння тощо), так і екзогенних (порушення оксигенації, інфекція, ліки, алкоголізм, куріння, харчування тощо) факторів. У дітей на процес загоєння ран впливає наявність різноманітних денерваційних змін нижніх кінцівок, розвиток нейропатії за наявності вродженої мієлодисплазії. Тяжкі трофічні порушення у вигляді трофічних виразок промежини і нижніх кінцівок, що тривало не гояться, виникають у 32,9% хворих. Підхід до лікування мієлодисплазії є комплексним і залежить від особливостей конкретного хворого, а результати – від ступеня неврологічних порушень.
Відомо, що виразки при мієлодисплазії загоюються тривало. За даними досліджень навіть тоді, коли рівень надання медичної допомоги хороший, за 3–6 місяців повна епітелізація ран настає тільки у 24,2% хворих. Таким чином, незважаючи на наявність напрацьованих протоколів лікування, загоєння трофічних ран у дітей – це тривалий, трудомісткий, високовитратний процес. Тому існує потреба в створенні інноваційних медичних технологій, які доповнять базові підходи до лікування трофічних ран у дітей та приведуть до значного скорочення строків загоєння ран, зниження частоти ускладнень.
Як відомо, в кінці осені 2010 р. під наглядом внутрішнього комітету ревізійного регіонального медичного центру округу Фелпс США було проведено емпіричне дослідження створеного волокнистого боратного скломатеріалу, виробленого корпорацією Mo–Sci для медичного застосування у хворих з наслідками венозного стазу. Розроблене боратне скло мало волокна довжиною 300 нм та діаметром до 5 мкм. Структура матеріалу імітувала мікроструктуру фібрину, що є основою тромба для підтримки процесу загоєння. Доведено, що in vitro боратне скло мало сприятливий ефект проти E. coli, сальмонели і стафілококів.
Спеціальне бавовняне скловолокно одночасно уповільнює кровотечу, стимулює природні механізми одужання організму, запобігає рубцюванню, а тому швидко поглинається навколишніми тканинами. Тимчасовий біоматеріальний каркас із боратного скла забезпечує необхідну форму або підтримку, поки нова тканина зростає, і є важливим аспектом усієї тканинної інженерії. Біоактивне скло з точки зору його міцності, біосумісності і діапазону досяжних властивостей широко використовують для розширення підтримки в тканинній інженерії. Але в сучасних публікаціях ми не знайшли даних щодо використання біоактивного боратного скла під час лікування ран у дітей з мієлодисплазією.
Мета дослідження: оцінити можливість використання боратного скломатеріалу під час лікування трофічних ран у дітей з мієлодисплазією.
Матеріали і методи дослідження
Представлено дані щодо 3 дітей, яких лікували в Одеській обласній дитячій клінічній лікарні. Всі діти (два хлопчики віком 10 і 14 років і одна дівчинка 6 років) у період новонародженості були оперовані з приводу спинномозкових гриж. У всіх дітей через мієлодисплазію була порушена трофіка нижніх кінцівок, що обумовило тяжкий перебіг загоювання ран або пролежнів.
Усім дітям було проведено повне загальноклінічне та інструментальне обстеження за показаннями (ультразвукове дослідження, комп’ютерну томографію органів черевної порожнини). Дослідження проводили відповідно до принципів Гельсінської декларації за протоколом, ухваленим Локальним етичним комітетом зазначених у статті установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей.
Біоактивне боратне скло «Mirragen» виробництва США для лікування трофічних ран у зазначених дітей запропонував медичний центр «Медиво» безкоштовно.
Результати
Ефективність запропонованого методу лікування трофічних ран або виразок оцінювали за клінічним перебігом загоювання рани (біль або дискомфорт в області рани, швидкість загоєння, строки відновлення), виникненням ускладнень (нагноєння, колоїдний рубець). За нашими спостереженнями жодна дитина не скаржилася на біль або дискомфорт від наявності в рані біоактивного боратного скла. Швидкість загоєння рани та строки відновлення, на нашу думку, залежали від її площі та глибини. Так, поверхнева пролежнева рана загоїлась у 2 рази скоріше, ніж глибокі рани. Завдяки протизапальним властивостям бору під час застосування біоактивного боратного скла у дітей нагноєння ран не було. Наприкінці лікування колоїдних рубців у хворих так само не було.
Оскільки проблема ран у дітей, що тяжко загоюються, висвітлена недостатньо, вважаємо за необхідне навести клінічні спостереження.
Клінічний випадок 1
Хвора С., 6 років, діагноз: вроджена вада розвитку центральної нервової системи, спинномозкова грижа поперекового відділу хребта, стан після пластики; нижній млявий парапарез, двостороння ригідна вальгусна деформація стоп; трофічна глибока (до п'яткової кістки) виразка м'яких тканин правої п'яти. Трофічну виразку у хворої спостерігали протягом року, окрім лікарських засобів, двічі виконували дермопластику, але через порушення трофіки тканин ефекту не було.
У нашій лікарні запропоновано лікування за допомогою біоактивного боратного скла. Після хірургічної обробки задля очищення трофічної виразки сформована рана 18 мм в діаметрі, глибиною до 20 мм, в яку сипко укладено біоактивне боратне скло, зверху накладено асептичну пов’язку. Перев’язки робили раз на тиждень протягом восьми тижнів. Завдяки боратному склу регенерація рани відбувалась як з глибини, так і з периферії. Вже на другому тижні морфологічно підтверджено відновлення васкуляризації в зоні регенерації трофічної виразки, на восьмому – повне загоєння рани.
Хвора С., 6 років
Клінічний випадок 2
Хворий В., 10 років, діагноз: вроджена вада розвитку центральної нервової системи, spina bifida попереково– крижового відділу хребта, сирингомієлія на рівні VTХІ– LІІІ; нижній парапарез, порушення статики і ходьби, функції тазових резервуарів; посттравматична трофічна глибока (до п'яткової кістки) виразка м'яких тканин лівої п’яти.
Хлопчик поранив ліву п’яту, після чого протягом 6 місяців у нього сформувалася її глибока рана.
Виконано некректомію та запропоновано лікування біоактивним склом. На початку лікування діаметр рани був до 25 мм, глибина рани – до 45 мм. Рану оброблено та виконано її сипке трамбування біоактивним боратним склом. Огляд та перев’язку робили раз на тиждень. Протягом перших 4 тижнів пов’язки рясно промокали рановим ексудатом, рана загоювалася від дна. Морфологічно підтверджено активне проростання сполучної тканини з периферії рани. На восьмому тижні визначено повне загоєння рани.
Хворий В., 10 років
Клінічний випадок 3
Хворий Н., 14 років, діагноз: вроджена вада розвитку центральної нервової системи, спинномозкова грижа поперекового відділу хребта, стан після пластики; нижній парапарез, трофічний пролежень області сідничої кістки. У хлопчика кілька разів були пролежні в області сідничої кістки, останній лікували протягом двох місяців
Запропоновано використання боратного скла. Після очищення рани застосоване боратне скло на пролежневу рану розмірами 25 u 25 мм. Протягом п’яти тижнів пролежнева рана повністю загоїлася.
Хворий Н., 14 років
Як показав перший досвід застосування біоактивного боратного скла для лікування трофічних ран у дітей з мієлодисплазією, повне загоєння глибоких ран після 6 та 12 місяців попереднього невдалого лікування спостерігали протягом 8 тижнів без ускладнень, а поверхневої пролежневої рани – протягом 5 тижнів. Рани поступово епітелізувалися як з глибини, так і з периферії зі швидкістю до 12–15% площі на тиждень. Негативної загальної або місцевої реакції на боратне скло у пацієнтів не спостерігали. Отриманий результат свідчить про ефективність використання біоактивного боратного скла для лікування трофічних ран у дітей з мієлодисплазією.
Обговорення
Процес загоєння трофічних ран у дітей з мієлодисплазією порушений внаслідок нейропатії, що потребує застосування новітніх біоактивних матеріалів для їх лікування. З цієї метою нами було застосовано біоактивне боратне скло у трьох дітей з трофічними ранами нижніх кінцівок. Після очищення рани її нещільно заповнювали скловолокном під асептичну пов’язку раз на тиждень. За ранами спостерігали до повного загоєння, що задокументовано фотографічно. Аналіз процесу загоєння трофічних ран показав тенденцію до його прискорення. Так, площа ран щотижня зменшувалась на 12–15%, рани закривалися як із дна (глибина 20 мм – у першому спостереженні, 45 мм – у другому), так і з периферії до центру. За весь період лікування інфікування або інших ускладнень загоєння ран не було. Морфометричний аналіз тканин, взятих з периферії ран, підтвердив відновлення васкуляризації в зоні регенерації, активне проростання сполучної тканини та біосумісність застосованого матеріалу. Макро– і мікроскопічної негативної реакції на біоактивне боратне скло у наших спостереженнях не визначено. Крім того, процес лікування є ощадливим, що ми вважаємо за необхідне підкреслити, оскільки це дуже важливо в педіатричній хірургії.
Отримані результати дають підставу рекомендувати використання біоактивного боратного скла для лікування трофічних ран у дітей з мієлодисплазією. Наш позитивний первинний досвід спонукає до продовження вивчення можливостей застосування біоактивного скловолокна під час лікування ран другого походження.
Висновки
- Трофічні порушення у дітей з мієлодисплазією потребують біоактивних методів лікування, які дають змогу значно скоротити строки загоєння ран, знизити частоту ускладнень.
- Тимчасовий біоматеріальний каркас із боратного скла забезпечує необхідну форму для утворення нових тканин і в такий спосіб сприяє швидкому загоєнню ран.
- Застосування біоактивного боратного скла є ощадливим та ефективним методом лікування трофічних ран у дітей з мієлодисплазією.
