Рани - ушкодження тканин і органів, що супроводжуються порушенням цілісності шкірного покриву (слизової оболонки), супутніми болями, кровотечею, розходженням пошкоджених країв (зіянням) і порушенням функцій пошкодженої частини тіла. Поверхневі рани, у яких спостерігається неповне пошкодження шкіри чи слизової оболонки, називають саднами.
Залежно від наявності вхідного і вихідного отворів раневого каналу рани називають сліпими - із застряглим у тканинах предметом, що ранить, і наскрізними - при його проходженні наскрізь. Крім того, розрізняють поранення м'яких тканин (шкіри, підшкірної клітковини, м'язів, сухожилля, судин, нервів), пошкодження кісток, а також рани, що проникають і не проникають у порожнини тіла. Проникаючою раною називається рана, коли предмет, що її викликав, проникає в плевральну, черевну, суглобову, черепну порожнини людини, камеру ока тощо. При проникаючих пораненнях грудної клітки та черевної порожнини нерідкі пошкодження розташованих у них органів.За механізмом нанесення, характером предмета, що ранить, і пошкодження тканин розрізняють рани різані, колоті, рубані, укушені, рвані, скальповані, забиті, розмощені, вогнепальні.
Рвана рана утворюється при такому впливі механічного пошкоджуючого фактора на м'які тканини, що перевищує їхню фізичну здатність до розтягування. Краї її завжди мають неправильну форму, відзначаються відшарування або відриви тканин та руйнування тканин.
Рублена рана - рана, що виникла під впливом важкого гострого предмета. Вона має більшу глибину і більший обсяг нежиттєздатних тканин, ніж різана рана.Різана рана, наносна гострим предметом (ніж, скло та ін.), характеризується переважанням довжини пошкодженої ділянки над її глибиною, рівними краями, мінімальним обсягом загиблих тканин та реактивних змін навколо рани.Скальпована рана характеризується повним або частковим відшаруванням шкіри, а на волосистій частині голови майже всіх м'яких тканин, без істотного їх пошкодження.
Забита рана і розмозжена рана можливі при ударах тупими предметами, характеризуються роздавлюванням та розривом тканин зі значною зоною первинного, а згодом і вторинного травматичного некрозу із рясним мікробним забрудненням пошкоджених тканин.
Рани, отримані внаслідок серйозних поранень, є небезпечними через виникнення високої ймовірності ускладнень, а також потребують тривалого періоду реабілітації. Не всі сучасні ранозагоювальні засоби та антисептики здатні гарантувати ефективне відновлення тканин. Попадання мікробів та тривале порушення трофічних процесів часто стає причиною ампутації кінцівок. Сучасна медицина пропонує препарат Mirragen, який є унікальним за своїм складом та дією. Його застосовують як ранозагоювальний засіб для тяжких пацієнтів, у тому числі після операцій при пораненнях та військових травмах.
Склад та механізм дії Mirragen
Mirragen - це матеріал, а не ранозагоювальна або дезінфікуюча рідина. Завдяки особливій структурі його волокон, потрібна дія починається миттєво, що особливо важливо у складних випадках - при пораненнях грудної клітки або для ефективного загоєння ран після серйозних операцій.
Біоактивні волокна мають дуже малі розміри і здатні самостійно розсмоктуватися. За структурою Mirragen нагадує природний фібриновий потік, який формується в організмі людини при звичайному процесі загоєння ран.
Внаслідок чого у просторі поранення утворюється натуральна матриця, яка виступає фундаментом для природного загоєння рани та прискореного оновлення тканин.Здатність матеріалу розчинятися також клінічне значення, тому що при цьому в простір поранення і травми виділяються корисні іони, які посилюють регенерацію на клітинному рівні. До того ж це позбавляє необхідності видаляти матеріал.
Коли матрикс Mirragen потрапляє у пошкоджені від проникаючого або вогнепального поранення тканини, це призводить до миттєвої активації. Матрікс взаємодіє з рідиною рани, адсорбуючи патологічне виділення. При цьому зовнішній вигляд матриксу може змінюватись, що вважається абсолютно нормальним.
